З днем учителя !

Учителю! Ти йдеш по цій землі
І слід стає твій крок за кроком
Яскравим вогником у сутінках пітьми,
А все життя для тебе є уроком.

Ти бачиш те, що іншим не під силу,
І відповідь даєш на всі «чому?»
Ти не даремно тут, бо серце має крила,
Воно для всіх – віддать його кому?

Маленьким дітям, синьооким і чубатим,
Що ловлять погляд, кожен рух всяк час -
Це щастя вчителя – його багато,
І слід яскравий – вогник не погас.

                                     З днем учителя !

                          Проща у Зарваниці                 

              21травня - день Вишиванки 

 

                      Гордість нашого 3 - А класу 

 Гладиш Марія - переможець Тернопільського районного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. На обласному рівні увійшла в десятку кращих.  

 

Кульматицька Вікторія - переможець конкурсу знавців рідної мови "Колосок"  

Гладиш Марія, Кульматицька Вікторія, Воловнік Оксана, Юрковський Олег переможці конкурсу "Гринвіч" з англійської мови

Юрковський Олег зайняв перше місце у змаганнях з боксу

10 травня - в Україні  День матері

Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. Воно про найближчу, найдобрішу, найкрасивішу та наймилішу людину у світі. Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас все життя аж до старості. Її створив Бог на цій грішній землі для краси та щастя, щоб вона дарувала життя та була продовжувачем роду людського.

Дорогі, милі жінки!

Схиляємо низенько свої голови та висловлюємо щире „Спаси Вас Бог” перед образом Вашим, біловолосі наші бабусі, матері, перед терпінням і печаллю за синами та чоловіками, братами й сестрами.

Хай наші друзі крилаті – лелеки дарують Вам онучат, правнучат. Діточок – оцих домашніх соловейків, щоб своїм безгрішним і чистим щебетом звеселяли Ваші душі та множили надію на краще завтра нашої долі; помагай Вам, Боже, поставити їх твердо на ноги та засіяти їхні душі зерном Правди й Науки.

Щастя, здоров’я всім Вам дорогі Матері!!!

Виставка писанок, кошиків, святкових сувенірів у нашій школі засвідчила про відродження традицій нашої нації. Діти вклали у свої витвори надію, що з Воскресінням Христа в Україні та на усій нашій планеті запанує мир і щастя.    

   Українська писанка - символ Великодня

Виставка великодніх писанок у Великобірківській ЗОШ I - III ступенів - гімназія імені Степана Балея

Пасха, Воскресіння Христове - найбільше християнське свято. Саме в цьому святі полягає основний зміст православної віри — адже сам Господь явився людиною, помер за все людство та воскреснувши позбавив світ від влади смерті та гріха.

---

Радість з неба нам являє,
Паска красна десь вітає,
Радуйтеся щиро нині -
Бог дав щастя всій родині,
Бог дав радість нам з небес -
Христос воскрес!Христос воскрес!

Не я б’ю, верба б’є"... Вже цієї неділі православні християни святкують Вербну неділю. Традиційно у цей день або напередодні ввечері люди йдуть до церкви, щоб освятити вербові гілочки. А, повернувшись додому, вітають своїх рідних і близьких, легенько б’ючи їх освяченими гілочками, і примовляють: "Не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень".

Саме вербові гілочки для освячення обрали невипадково. Адже це дерево – символ здоров’я, плідності, швидкого росту. Вважається, що саме торкання її гілок наділяє людину цією цілющою силою. Також, за традицією, коли Ісус в’їжджав до Єрусалиму, йому під ноги кидали пальму. Оскільки ці дерева в нас не ростуть, то наші предки вирішили обрати взамін вербову гілку. Вона в цей час якраз починає квітнути.

Та це не всі традиції, пов’язані із цим днем. Згідно з обрядом, після того, як гілочкою верби були побиті всі члени родини, її ховали за образи. Там її тримали аж до наступного року, адже, за давнім віруванням, верба оберігала від злих сил, які так і лізуть до оселі. 

Окрім того, з давніх-давен є традиція кидати галузки верби у ванночку, де купають немовлят. Особливо тих, що хворіють. Після купання у вербі діти ставали здоровими. Коли настає новий рік і нова Квітна неділя, то гілку верби спалюють.

Ми українці!

В моїм серці Україна

"Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна...". Які це прості і разом з тим прекрасні слова. Велика і священна любов до України жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях її кращих синів і дочок. Рідний край починається для нас не лише з хрещатого барвінку, верби та калини, без яких, як кажуть, нема України. Не тільки з маминої хати та стежини, що одним -- одна біля воріт.

Він починається для нас з прадавніх коренів нашого роду. Багато славних синів і дочок України відійшло у небуття, але навічно залишилися у нашій пам'яті.

Україна -- це тихі води і ясні зорі,зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці. Україна -- це наша предковічна земля, відома світові хлібом-сіллю і піснею. Тарас Григорович Шевченко заповідав нам:

Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте,
В останню тяжкую мінуту
За неї господа моліть!

 

 17 березня у 3-А класі відбулося свято "В моїм серці Україна". На цьому святі діти у віршах і піснях передали свою любов до Батьківщини. А також згадали про славних синів українських, які сьогодні захищають незалежність нашої держави.

 

Хай пролісок перший дарує вам ніжність,

А сонце весняне дарує тепло

У березні вітер несе хай надію

І щастя, і радість, і тільки добро ! 

Перед Богоявленням Христа,
  Дається вам вода свята.
       Хай свята водичка
    Скропить ваші личка,   
      І окропить ззовні,
      Щоб були здорові!
    Хай окропить хату,
  Щоб в ній зла не знати,
   Скропить всю родину
         І всю Україну,
    Щоб жила щасливо!
    Колись на світанні,  
Сам Христос хрестився у
         ріці Йордані !
 


 
  

Христос рождається ! Радіє нині небо і земля !
І Ви Христа народження славіте !
Нехай лунає в Вашім домі коляда ,
І серце для Ісусика нехай буде відкрите !
Щасливого Різдва і на весь рік добра.