Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. Воно про найближчу, найдобрішу, найкрасивішу та наймилішу людину у світі. Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас все життя аж до старості. Її створив Бог на цій грішній землі для краси та щастя, щоб вона дарувала життя та була продовжувачем роду людського.

Дорогі, милі жінки!

Схиляємо низенько свої голови та висловлюємо щире „Спаси Вас Бог” перед образом Вашим, біловолосі наші бабусі, матері, перед терпінням і печаллю за синами та чоловіками, братами й сестрами.

Хай наші друзі крилаті – лелеки дарують Вам онучат, правнучат. Діточок – оцих домашніх соловейків, щоб своїм безгрішним і чистим щебетом звеселяли Ваші душі та множили надію на краще завтра нашої долі; помагай Вам, Боже, поставити їх твердо на ноги та засіяти їхні душі зерном Правди й Науки.

Щастя, здоров’я всім Вам дорогі Матері!!!